Для батьків

18 принципів   хорошого   виховання   очима   дитини

1. Не сюсюкайтеся зі мною, адже я знаю, що ви не зобов’язані виконувати кожне моє бажання.

2. Не бійтеся бути зі мною прямолінійною.

3. Не давайте мені звикати до поганих звичок.

4. Не змушуйте мене почуватися так, ніби моя думка не має значення. У такі моменти я починаю вести себе ще гірше.

5. Не поправляйте мене у присутності інших людей. Я краще сприймаю інформацію, коли ви робите зауваження віч-на-віч.

6. Не змушуйте мене почуватися так,ніби мої помилки–страшні злочини.

7. Не захищайте мене від наслідків моїх вчинків. Я повинна навчитися розуміти, що у дій бувають протидії.

8. Не звертайте уваги на мої дрібні причіпки, іноді мені просто хочеться поспілкуватися з вами.

9. Не засмучуйтеся, коли я кажу, що ненавиджу вас, – я  бунтую проти вашої влади.

10. Не давайте необачних обіцянок.

11 Не вимагайте від мене правди, коли розсерджені. Від страху я можу випадково обдурити вас.

12. Не залишайте мої запитання без відповідей. Я все одно піду шукати відповіді, але в іншому місці.

13.  Не кажіть, що мої страхи – неважливі. Вони дуже важливі, зовсім не маленькі, і мені стає ще страшніше, коли ви цього не розумієте.

14. Не прикидайтеся досконалими і такими, що не здійснюють помилок. Я засмучусь, коли зрозумію, що це не так.

15. Не думайте, що вибачитись переді мною – нижче вашої гідності. Коли просите вибачення, якщо не праві, ви вчите мене чинити так само.

16. Не забороняйте мені експериментувати. Без цього я не можу розвиватися.

17. Не повторюйте все по сто разів, а інакше я буду робити вигляд, ніби оглухла.

18. І останнє – пам’ятайте, що я не можу вирости щасливою людиною, якщо мене не люблять дома сильно-сильно. Але ви це знаєте і так!

   Сам по собі росте тільки бур’ян. А дитину треба всьому навчати, до всього привчати, дати про все на світі правильні поняття.

    Дуже важливо з перших років виховувати в дітях колективізм, вимогливість до себе та інших, чесність, правдивість, доброту, співчуття, піклування. Бо саме в молодшому шкільному віці відбувається інтенсивне накопичення досвіду моральної поведінки, створюються сприятливі умови для розвитку провідних рис особистості, для становлення моральної свідомості учнів.

    Скільки б у школі ми не вчили, скільки б не говорили про співчуття, доброту, любов, якщо цього не має у сім’ї, дитина цього не навчиться. Сім’я – це той осередок, де діти одержують все: здоров’я, мораль, віру, вдачу, звички і характер. Школа може допомогти батькам при вирішенні багатьох питань виховання, але вона ніколи не може конкурувати з родиною. Справедливо замітив народ «Яке дерево, такі його й квіти, які батьки, такі і діти».

    Вчинки батьків – це безумовний приклад для наслідування.

    Перші уявлення про роль праці в житті людини, про ставлення до неї дитина дістає в сім’ї. Щоб навчити дітей сумлінно, охоче виконувати посильну для них роботу потрібні терпіння і час. Не бійтеся, що син зіпсує нову шафу, витираючи пилюку, а дочка загубить гроші по дорозі до магазину. Цим ви тільки відсторонюєте дітей від домашньої праці. А пізніше ображаєтеся, що у брудних черевиках ідуть по вимитій підлозі, не приберуть за собою чашки, не повісять на місце свій одяг.

         Поважає, береже працю інших лише той, хто працює сам.

  Є сім’ї де, непомітно для стороннього ока, йде велика щоденна робота, турбота батьків про дітей. Там не афішують своїх досягнень у вихованні, там нема заздрості і вихваляння. Там усе мирно й скромно, а дивись – виросли діти і все склалось у них якнайкраще. І як приємно дивитись, коли батьки і діти живуть мирно і дружно, як добре, коли дорослі діти горнуться до своїх батьків, допомагають їм, чим можуть. Це велике щастя для всіх. Хіба не про це мріють батьки?  

        Як батьки своїми ж руками роблять дітей неслухняними:

7 типових помилок

Часто батьки стикаються з проблемою, що в якийсь момент дитина стає абсолютно неконтрольованою і неслухняною. А ви їй і пояснюєте, що так поводитися не можна, і голос підвищуєте, а все без толку! Можливо, пора придивитися до себе і до своєї поведінки, перш ніж лаятися на дитину. 

Дитина сперечається і робить все на зло? Одні в таких випадках намагаються закликати до здорового глузду, інші починають погрожувати:  «Будеш себе погано вести, більше не буду любити тебе», «Віддам в дитбудинок», «Тебе забере міліціонер».

Діти чудово відчувають фальш. Обманюючи малюка, ви втратите його довіру, він буде вважати батьків брехунами, а його поведінка тільки погіршиться. Краще сказати так:  «Я люблю тебе, але твою поведінку я не схвалюю».

2. Ви приділяєте дитині мало уваги

Ви працюєте з ранку до ночі, щоб купити дитині наймоднішу іграшку або гаджет. Замість слів подяки ви отримуєте сльози і капризи. Чому така несправедливість? Якщо дитина не отримує достатньо уваги, яка їй необхідна, вона знаходить свій спосіб її отримати — непослух. Їй не так потрібні подарунки від вас, як вихідний разом з вами.

Любов — це не подарунки, а дозвіл дитині проявляти будь-які емоції, приймати її і цікавитися її життям.

3. Ви постійно наказуєте

Якщо батьки спілкуються з дитиною тільки в наказовому тоні, діти відразу ж пручаються і упираються. Таким способом малюк показує, що він особистість. Його рішення може бути не дуже правильним, зате своїм.

Звідки вам знати, що ви думаєте правильно? У батьків теж є комплекси і психологічні травми з дитинства. Не відкидайте, що і у вас може бути неправильна думка.

4. Ви більш уважні до молодшої дитини

Цей пункт тісно перетинається з другим. Дитині не вистачає уваги, і вона діє за принципом:  «Раз мені незатишно, нехай вам теж буде».

5. Ви її критикуєте

«У тебе руки з одного місця ростуть», «Що за каляки-маляки ти малюєш», «Почерк як курка лапою»  — кажуть батьки ці типові фрази. Після такого дитина втрачає впевненість в собі, вона перестає старатися. У неї з’являється думка:  «Буду поганою, все одно ні на що не придатна».

6. Ви показуєте їй неправильний приклад

Ви спізнюєтеся на зустрічі, сваритеся в транспорті і зневажливо ставитеся до почуттів інших людей, пліткуєте про сусідів? Дитина це все бачить і повторює. Наші діти — це дзеркальне відображення батьків, хоча ми не завжди це помічаємо.

7. Ви зриваєтеся на дитину

На роботі можуть бути проблеми, прийшовши додому, ви відразу ж налітаєте на дитину, щоб випустити пар. А потім просто загладжуєте провину чимось смачненьким. У дитини не формується поняття, що батьків радують її хороші вчинки і засмучують погані. Вона може потрапити під гарячу руку, навіть коли уроки зроблені і сміття винесено.

Знайшли якісь похибки у себе? Часом ми не помічаємо елементарні речі.